Угоди про місцевий прикордонний рух як правовий інструмент лібералізації візового режиму між Україною та Європейським Союзом

Анотація

Статтю присвячено аналізу міжнародних угод, укладених Україною з Європейським Союзом стосовно реалізації Євросоюзом візової політики щодо громадян України. Досліджено ряд двосторонніх міжнародних договорів про місцевий прикордонний рух із державами-членами Євросоюзу, що передбачають спрощену процедуру перетину кордону громадянами України прикордонної зони держав-членів Європейського Союзу.  У статті розкрито основні положення низки міжнародних документів, що регулюють питання у візовій сфері.  До таких документів належать Угода про реадмісію від 18 червня 2007 р., Угода про спрощення оформлення віз 18 червня 2007 р., Угода про внесення змін до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз від 23 липня 2012 р.; укладені Україною двосторонні міжнародні договори із державами-членами ЄС, що регулюють питання, пов’язані з наданням можливостей громадянам України пересуватися територією держав-членів ЄС.Встановлено, що такі міжнародні документи водночас є зовнішніми правовими інструментами співробітництва між Україною та ЄС у реалізації візової політики ЄС щодо громадян нашої держави. Крім того, вони є практичними кроками у напрямі встановлення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом. Оскільки такі документи спрямовані на вдосконалення існуючих процедур видачі віз, порядку спрощення режиму поїздок громадян України до держав-членів ЄС.Ключові слова: угода про асоціацію, свобода пересування осіб, безвізовий режим, місцевий прикордонний рух, правові інструменти.