ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИКИ «НОВОГО СТРИМУВАННЯ» США: ВІД «АЛЬ-КАЇДИ» ДО РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Аннотация

Анотація. Завершення «холодної війни» і перехід світу до «постбіполярної» фази розвитку стали поштовхом до переосмислення ролі традиційних безпекових стратегій провідних країн світу за нової реальності міжнародної та національної безпеки. Однак лише кардинальні зміни, що сталися у ландшафті міжнародної безпеки протягом останніх 15 років стали по-справжньому знаковими для трансформацій безпекових візій сучасних країн-світових лідерів.Сформульована вперше у 1947 році одним із основоположників зовнішньої політики США Дж. Кеннаном, концепція стримування довгий час була наріжним каменем зовнішньополітичної та безпекової стратегії країни. У XX ст. вона служила становим хребтом національної безпеки Сполучених Штатів. Її мета, логіка і дієвість в часи «холодної війни» були ясні та зрозумілі. Вона була необхідна в протистоянні з Радянським Союзом і стала важливою складовою перемоги в холодній війні без розв’язання Третьої світової.Стримування − це поєднання двох конкуруючих цілей: протидії противникові й уникнення війни. Досліджено незліченні варіації цього співвідношення за час його існування, але засаднича ідея є досить простою: ворог не завдасть удару, якщо знає, що сторона, яка обороняється, може успішно відбити напад або заподіяти йому неприйнятної шкоди діями у відповідь. Однак, як і будь-яка інша стратегія, стримування повинне базуватися на чітко окреслених актуальних загрозах і наявних ресурсах та інструментарії, які можна задіяти для протистояння цим загрозам.Безпрецедентні за своїм масштабом терористичні акти у США 11 вересня 2001 року, подальша «глобальна війна з міжнародним тероризмом» та військово-політична агресія Російської Федерації  2014 року стали віхами змін концепції стримування в рамках безпекової стратегії США. Сучасне міжнародне безпекове середовище розвивається вкрай динамічно і вимагає синтезу постійного концептуального аналізу процесів, що відбуваються, з практичною реалізацією основних його результатів у засадничих безпекових документах країн та міжнародних організацій.Ключові слова: стратегія національної безпеки, політика стримування, «холодна війна», система міжнародної безпеки, безпекова політика, Сполучені Штати Америки, Російська Федерація, Україна. Annotation.  The end of the “cold war” and world transition to the “postbipolar” development phase initiated revision of the traditional security strategies by the world’s leading countries, held in terms of new national and international security reality. However, only the drastic changes, which occurred within the international security landscape during the last 15 years became the milestones for the world countries’ security visions transformations.Deterrence is the fusion of two opposite goals: to repel the opponent and avoid war. However, as any strategy, it must rest upon clear and present dangers as well as upon resources and instruments at hand to counter those dangers.Unprecedented terrorist acts of September, 11, 2001 in the United States, the “global war on international terror” and the Russian Federation’s military and political aggression against Ukraine in 2014 became the fundament of the deterrence concept changes within the scope of U.S. national security strategy. Modern international security environment changes dynamically and demands the synthesis of constant conceptual analysis of the processes in action with the practical realization of its results in the national and international framework security documents.Key words: national security strategy, deterrence policy, “cold war”, international security system, security policy. The United States of America, the Russian Federation, Ukraine. Аннотация. Завершение «холодной войны» и переход мира к «постбиполярной» фазе развития стали толчком к переосмыслению роли традиционных стратегий безопасности развитых стран мира в новой реальности международной и национальной безопасности. Однако лишь кардинальные изменения, случившиеся в ландшафте международной безопасности на протяжении последних 15 лет стали по-настоящему знаковыми для трансформаций видения политики безопасности современных стран-лидеров мирового сообщества.Сдерживание представляет собой синтез двух конкурирующих задач: противодействия противнику и предотвращение войны. Однако, как и любая другая стратегия, сдерживание должно базироваться на четко очерченных актуальных угрозах и наличествующих ресурсах и инструментах, которые можно использовать для противодействия этим угрозам.Беспрецедентные за масштабом террористические акты в США 11 сентября 2001 года, последующая «глобальная война с международным терроризмом» и военно-политическая агрессия Российской Федерации против Украины в 2014 году стали вехами изменений концепции сдерживания в рамках стратегии национальной безопасности США. Современное пространство международной безопасности развивается чрезвычайно динамично и требует синтеза постоянного концептуального анализа происходящего с практической реализацией его результатов в основополагающих документах национальной и международной безопасности стран и международных организаций.Ключевые слова: стратегия национальной безопасности, политика сдерживания, «холодная война», система международной безопасности, политика национальной и международной безопасности, Соединенные Штаты Америки, Российская Федерация, Украина.