ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ

Аннотация

Економічні дослідження, що стосуються ефективності санкцій, дещо умовно можна поділити на дві категорії. Перша з них концентрується на вивченні характеристик країн, що мають причетність до накладання санкцій та навіть відносин між країною-суб’єктом та країною-об’єктом. Наприклад, Г.К. Хафбауер і Дж. Ж. Скот пропонують країнам-суб’єктам дотримуватися дев’яти  правил для того, щоб досягти ефективності економічних санкцій. Їхні настанови вказують на те, що такі неекономічні фактори, як політичний режим або політична стабільність в країні, істотно впливають на успішність санкцій. Так само Дж. Дашті-Гібсон, П. Девіс і Б. Радкліф [2] зазначають те, що у разі, коли головною метою країни-суб’єкта є дестабілізація країни-об’єкта, то визначальною умовою ефективності санкцій буде ступінь політичної стабільності в країні-об’єкті до введення санкцій. С.М. Болксі Д. Аль-Своєл [1] визначають термін дії економічних санкцій як головний фактор, що впливає на їх успіх. Автори переконані, що причиною тривалого використання окремих санкцій виступає сама специфіка інституційної структури країни-об’єкта та політичної стабільності в країні. Зазначене свідчить про національні особливості, які можуть впливати на успішність економічних санкцій.