ІНСТИТУТ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ПОСТАЧАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ГЕОПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ РФ

Abstract

Анотація. Росія намагається розширити свій геополітичний вплив у Євразійському регіоні та ЄС шляхом встановлення монополії на видобування, транзит та експорт енергоресурсів. Все ж, намагання Росії монополізувати свій статус країни-постачальника та країни-транзитера поки не приносить Москві помітних результатів. До відносних успіхів РФ в енергетичній геополітиці можна зарахувати лише один стратегічний проект ‑ «Північний потік». Даний газопровід мав на меті зниження залежності РФ від країн-транзитерів у постачанні газу до ЄС в обхід України та Білорусі. Черговий ініційований Росією проект газопроводу «Південний потік», який носив здебільшого політичний аніж економічний характер та мав на меті викреслити Україну й Туреччину зі списку транзитних країн, так і не був реалізований через загострення геополітичних протиріч Росії із Заходом. Також у зв’язку з кризою в російській економіці, викликаної санкційним тиском, значні сумніви викликає політика Росії щодо диверсифікації постачання своїх енергоносіїв до Європи по дну Чорного моря (проект «Турецький потік»), а також до Китаю (проект «Сила Сибіру») та Індії.Ключові слова: диверсифікація, Росія, енергоресурси, геополітика, інфраструктура, трубопроводи.   Annotation. Russia is trying to expand its geopolitical influence in the Eurasian region and the EU by establishing a monopoly on the production, export and transit of energy. Nevertheless, attempts to monopolize the status of the country of origin and transit until Moscow brings tangible results. By the relative success of RF energy geopolitics can be attributed only one strategic project «Nord Stream». This pipeline was designed to reduce dependence of on transit countries in the supply of gas to the EU, bypassing Ukraine and Belarus. Another project initiated by the Russian gas pipeline «South Stream», which carried mostly political rather than economic in nature and was intended to strike Ukraine and Turkey from the list of transit countries, has not been realized due to aggravation of geopolitical conflicts with the West. Also, due to the crisis in the Russian economy caused considerable sanction pressure doubtful policy of diversification of supply energy to Europe under the Black Sea (the project «Turkish Stream») and China (the project «The Power of Siberia») and India. Keywords: diversification, Russia, energy, geopolitics, infrastructure, pipelines. Аннотация. Россия пытается расширить свое геополитическое влияние в Евразийском регионе и ЕС путем установления монополии на добычу, транзит и экспорт энергоресурсов. Тем не менее, попытки России монополизировать свой статус страны-поставщика и страны-транзитера пока не приносит Москве заметных результатов. К относительным успехам РФ в энергетической геополитике можно причислить только один стратегический проект ‑ «Северный поток». Данный газопровод имел целью снижения зависимости РФ от стран-транзитеров в поставках газа в ЕС в обход Украины и Беларуси. Очередной инициированный Россией проект газопровода «Южный поток», который носил преимущественно политический, нежели экономический характер и имел целью вычеркнуть Украину и Турцию из списка транзитных стран, так и не был реализован из-за обострения геополитических противоречий России с Западом. Также в связи с кризисом в российской экономике, вызванным санкционным давлением, серьезные сомнения вызывает политика России по диверсификации поставок своих энергоносителей в Европу по дну Черного моря (проект «Турецкий поток»), в Китай (проект «Сила Сибири») а также в Индию.Ключевые слова: диверсификация, Россия, энергоресурсы, геополитика, инфраструктура, трубопроводы.