ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ЛЕГІТИМАЦІЇ РЕФЕРЕНДУМУ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ 16 БЕРЕЗНЯ 2014 Р.

Abstract

Анотація. «Референдум» в Автономній республіці Крим 16 березня 2014 р. був використаний виконавчою владою півострова та керівництвом Російської Федерації в якості найефективнішої легітимаційної технології задля затвердження рішення відокремлення цієї території як вираження волі народу. Зовнішньополітичній легітимації рішень «референдуму» в Криму та Севастополі притаманні наступні особливості: невизнання світовою спільнотою: найвпливовішими державами та міжнародними міжурядовими організаціями (ООН, РЄ, ЄС, ОБСЄ) внаслідок недотримання міжнародних стандартів Верховною Радою Автономної Республіки Крим в Україні при прийнятті рішення про призначення та організацію референдуму щодо того, щоб стати суб’єктом Російської Федерації або відновити Конституцію Криму 1992 р., конституційним принципам загалом, Конституціям України та АРК, проведення «референдуму» без дотримання демократичних стандартів, за бойкоту участі кримських татар, під зовнішньополітичним тиском в умовах присутності збройних формувань іноземної держави; визнання обмеженою кількістю держав (Вірменія, Венесуела, Казахстан, Росія, Північна Корея, Сирія) та міжнародних міжурядових організацій (СНД); відсутність офіційного спостереження за ходом «референдуму» від західних держав та міжнародних організацій при наявності запрошення із-за їх відмови; відсутність офіційного спостереження від МПА СНД внаслідок відсутності формальних підстав із-за виходу України з СНД; негативна оцінка «референдуму» більшості світових міжнародних неурядових громадських організацій, незалежних ЗМІ, серед яких зустрічаються і російські. Отож, «референдум» не досягнув своєї основної мети – надання зовнішньополітичної легітимності прийнятим рішенням щодо входження Криму та Севастополя до РФ.Ключові слова: референдум, зовнішньополітична легітимація, міжнародне спостереження, Рада Європи, ОБСЄ, Конгрес місцевих та регіональних влад, СНД, Крим. Abstract. “Referendum” in the Autonomous Republic of Crimea on March 16, 2014 was used by the Peninsula executive authorities and leaders of the Russian Federation as the most effective legitimacy technology for approval of the decision of separation of the territory as an expression of the people’s will. International political legitimacy of the «referendum» decisions in the Crimea and Sevastopol has the following peculiarities: non-recognition by the international community: the most influential states and international intergovernmental organizations (UN, Council of Europe, EU, OSCE) due to non-compliance with international standards of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea in Ukraine when taking decision on fixing the day and organization of the referendum on becoming a subject of the Russian Federation or restore the Constitution of Crimea in 1992, non-compliance with the general constitutional principles, the Constitution of Ukraine and ARC, holding the «referendum» without following democratic standards, with boycott the Crimean Tatars participation, under the foreign political pressure, in the conditions of presence of the foreign state armed forces; recognition by a limited number of countries (Armenia, Venezuela, Kazakhstan, Russia, North Korea, Syria) and international intergovernmental organizations (CIS); without any official monitoring of the «referendum» from the West and international organizations which being invited, refused to participate; without any official supervision of the IPA CIS due to the lack of formal grounds because of the Ukraine’s withdrawal from the CIS; negative assessment of most international NGOs, independent media, among which there are also Russian ones. Thus, «referendum» did not achieve its primary objective - to provide international political legitimacy to taken decision on joining the Crimea and Sevastopol to Russia.Key words: referendum, international political legitimacy, international observation, the Council of Europe, Congress of Local and Regional Authorities, CIS, Crimea. Аннотация. «Референдум» в Автономной республике Крым 16 марта 2014 г. был использован исполнительной властью полуострова и руководством Российской Федерации в качестве эффективной легитимационной технологии для утверждения решения отделения этой территории как выражение воли народа. Внешнеполитической легитимации решений «референдума» в Крыму и Севастополе присущи следующие особенности: непризнание мировым сообществом: влиятельными государствами и международными межправительственными организациями (ООН, СЕ, ЕС, ОБСЕ) в результате несоблюдения международных стандартов Верховной Радой Автономной Республики Крым в Украине при принятии решения о назначении и организации референдума о том, чтобы стать субъектом Российской Федерации или восстановить Конституцию Крыма 1992 г., конституционным принципам в целом, а также Конституции Украины и АРК, проведение «референдума» без соблюдения демократических стандартов, бойкота участия крымских татар, под внешнеполитическим давлением в условиях присутствия вооруженных формирований иностранного государства; признание ограниченным количеством государств (Армения, Венесуэла, Казахстан, Россия, Северная Корея, Сирия) и международных межправительственных организаций (СНГ); отсутствие официального наблюдения за ходом «референдума» от западных государств и международных организаций при наличии приглашения из-за их отказа; отсутствие официального наблюдения от МПА СНГ при отсутствии формальных оснований из-за выхода Украины из СНГ; негативная оценка большинства мировых международных неправительственных организаций, независимых СМИ, среди которых встречаются и российские. Итак, «референдум» не достиг своей основной цели – предоставления внешнеполитической легитимности принятым решениям о вхождении Крыма и Севастополя в РФ.Ключевые слова: референдум, внешнеполитическая легитимация, международное наблюдение, Совет Европы, ОБСЕ, ПАСЕ, СНГ, Крым.