ІМПЛІКАЦІЇ ПОСТСУЧАСНОЇ ПОРТФЕЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Abstract

Анотація. У статті визначено місце постсучасної теорії портфеля у міжнародному інвестиційному менеджменті. Доведено, що постсучасна теорія портфеля є фундаментальною основою сучасних інвестиційних процесів. Розкрито основні положення постсучасної теорії портфеля. Досліджено їх взаємозв’язок із сучасною практикою міжнародного портфельного інвестування. Визначено, що постсучасна теорія портфеля отримала широке застосування і є надійною моделлю для досягнення оптимального розподілу активів у міжнародному інвестиційному портфелі. Доведено, що використання оптимізаційних алгоритмів на основі постсучасної теорії дає змогу зменшити рівень суб’єктивних оцінок при формуванні портфеля активів. Обґрунтовано, що коефіцієнт Сортіно є більш ефективним методом вимірювання ризику, оскільки диференціює ризики на ризик зниження дохідності та ризик зростання дохідності. Доведено, що постсучасний підхід до оптимізації міжнародного інвестиційного портфеля є більш ефективним, оскільки використовує мультипараметричну функцію логнормального розподілу.Ключові слова: портфельна парадигма міжнародного інвестування, сучасна теорія портфеля, постсучасна теорія портфеля, коефіцієнт Сортіно, коефіцієнт Шарпа, міжнародний інвестиційний менеджмент.Abstract. The article identifies the place of postmodern portfolio theory in international investment management. It is proved that postmodern portfolio theory is the fundamental basis of modern investment processes. The main conditions of postmodern portfolio theory are revealed. Their relationship with the current practice of international portfolio investment has been studied. It is determined that postmodern portfolio theory has been widely used and is a reliable model for achieving optimal asset allocation in the international investment portfolio. It is proved that the use of optimization algorithms based on postmodern theory allows to reduce the level of subjective assessments in the formation of the asset portfolio. It is substantiated that the Sortino ratio is a more effective method of measuring risk, as it differentiates risks into risk of reduced profitability and risk of increased profitability. It is proved that the postmodern approach to the optimization of the international investment portfolio is more effective because it uses the multiparametric function of the lognormal distribution.Key words: portfolio paradigm of international investments, modern portfolio theory, post-modern portfolio theory, Sortino ratio, Sharpe ratio, international investment management.Аннотация. В статье определено место постсовременной теории портфеля в международном инвестиционном менеджменте. Доказано, что постсовременная теория портфеля является фундаментальной основой современных инвестиционных процессов. Раскрыты основные положения постсовременной теории портфеля. Исследована их взаимосвязь с современной практикой международного портфельного инвестирования. Определено, что постсовременная теория портфеля получила широкое применение и является надёжной моделью для достижения оптимального распределения активов в международном инвестиционном портфеле. Доказано, что использование оптимизационных алгоритмов на основе постсовременной теории позволяет уменьшить уровень субъективных оценок при формировании портфеля активов. Обосновано, что коэффициент Сортино является более эффективным методом измерения риска, поскольку дифференцирует риски на риск снижения доходности и риск роста доходности. Доказано, что постсовременный подход к оптимизации международного инвестиционного портфеля является более эффективным, поскольку использует мультипараметрическую функцию логнормального распределения.Ключевые слова: портфельная парадигма международного инвестирования, современная теория портфеля, постсовременная теория портфеля, коэффициент Сортино, коэффициент Шарпа, международный инвестиционный менеджмент.